День пам'яті захисників України

 Щороку 29 серпня наша країна вшановує пам'ять Захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. У цей день ми вшановуємо пам'ять воїнів, які віддали життя за Батьківщину.

9 років тому цього дня російські війська розстріляли з тяжкого озброєння колони українських військових під час їхнього виходу з оточення під Іловайськом.

На тому соняшниковому полі, через яке йшли українські воїни, загинули сотні синів і доньок.

Вічна пам'ять всім воїнам, які віддали свої життя за Україну. Завдяки їм ми продовжуємо жити, а наша країна зберігає незалежність. Ми ніколи не забудемо їхній подвиг! Нехай душі захисників знайдуть вічний спокій.

Методичний кабінет

 

Мета науково - методичної роботи

• навчання і розвиток педагогічних кадрів
• вивчення, узагальнення та впровадження передового досвіду
• створення власних методичних розробок для урізноманітнення та покращення навчально – виховного процесу

Форми організації методичної роботи

Провідною формою організації науково – методичної роботи є методичні об’єднання вчителів, робота яких сприяє створенню умов для удосконалення педагогічної майстерності вчителя.

Методичні об’єднання перебувають ніби у фокусі, в якому збігаються «промені» всіх інших форм підвищення кваліфікації: самоосвіта, наставництво, семінари, конференції.

Напрямки роботи МО

• організація безперервного підвищення науково-теоретичної та методико-технологічної компетентності фахівців;
• розробка внутрішніх освітніх стандартів;
• проведення внутрішньої атестації співробітників;
• відбір підручників та методичної літератури;
• організація позакласної роботи з предмета, в тому числі олімпіад, конкурсів, предметних тижнів, свят тощо.

Функції МО

Робота МО організовується на основі плану роботи гімназії, рекомендацій рай методкабінетів, методичної теми, прийнятої до розробки педагогічним колективом, з урахуванням індивідуальних планів професійної самоосвіти вчителів:

• МО вчителів здійснює свою діяльність в різних формах, зокрема на засіданнях, де аналізується або приймається до уваги рішення задач;
• МО вчителів може організувати семінарські заняття, цикл відкритих уроків із заданої і визначеної тематики;
• Одним з функціональних обов’язків МО є розробка системи позакласної роботи з предмету, визначення її напрямку, ідеї.
• Саме завдяки розподілу функцій внутрішкільного контролю між адміністрацією та МО склалася система творчої діяльності педагога. Результатом такої діяльності стали цікаві надбання з питань упровадження та використання комп’ютерної підтримки уроків різних напрямків, реалізації завдань особистісно-зорієнтованого навчання.
• В гімназії створена атмосфера доброзичливості, без напруження, підвищується розумова та творча активність, здатність до пошуку. Вчителі й учні активні співучасники творчого процесу.

Методична робота – це цілісна система взаємозв’язаних дій і заходів, яка ґрунтується на досягненнях науки, передового досвіду й конкретному аналізі роботи вчителів.

У нашій гімназії вона спрямована на всебічне підвищення професійної майстерності кожного вчителя; збагачення розвиток творчого потенціалу педагогічного колективу гімназії, досягнення оптимальних результатів освіти; виховання і розвиток особистості.

Основними складовими роботи гімназії є такі напрями і аспекти як: методична робота, система навчання, система виховання.

Завдання

• опанування методологічними й теоретичними основами викладання в гімназії І і ІІ ступеня, сучасними досягненнями психолого – педагогічної науки;
• вивчення та використання на практиці передового педагогічного досвіду вчителів;
• розвиток ініціативи і творчості, новаторських пошуків педагогів;
• активізація творчих здібностей вчителів;
• створення необхідних умов для підвищення ідейно – теоретичного рівня та кваліфікації педагогічних працівників;
• сприяння вивільненню часу вчителя для творчості: «Вільний час учителя – це корінь, який живить джерела педагогічної творчості» (В. Сухомлинський)
• сприяння творчому використанню в практиці навчально – виховної роботи найцінніших теоретично – практичних здобутків вчителів новаторів;
• забезпечення умов для безперервності освіти шляхом впровадження дистанційного навчання;
• вдосконалення системи стимулювання творчо працюючих учителів.

Функції методичної роботи

• функція планування – важливий підготовчий етап методичної роботи, яка полягає у визначенні системи заходів, що забезпечать досягнення найкращих результатів;
• організаційна функція проявляється в діяльності, пов’язаній з удосконаленням структури методичної роботи, змісту діяльності різних її складових;
• діагностична функція – вимагає регулярного вивчення ступеня розриву між реальним рівнем компетентності педагогів, що виявляється в узагальненому результаті їх праці, та вимогами суспільства до якості діяльності конкретних працівників освіти в умовах розбудови української національної гімназії;
• прогностична функція вимагає визначення знань та умінь, необхідних педагогам у майбутньому; моделююча функція полягає у розробці принципово нових положень навчально- виховної роботи в гімназії, у формуванні та впровадженні моделей передового досвіду, їх експериментальній перевірці, після якої вони можуть бути використані як зразки для впровадження;
• відновлювальна функція передбачає відновлення частково забутих або втрачених учителями знань після закінчення педагогічного навчального закладу;
• корегуюча функція спрямована на виправлення в діяльності педагогів недоліків, пов’язаних з використанням застарілих методик, що не відповідають вимогам сучасності;
• пропагандистська функція спрямована на інформування педагогів, їх агітацію щодо впровадження у практику досягнень науки, передового педагогічного досвіду;
• контрольно-інформаційна функція полягає в утворенні і підтримці стабільного зворотнього зв’язку, в оцінці відповідності наслідків методичної роботи плановим завданням та нормативним вимогам.

Реалізація функцій управління системою науково-методичної роботи гімназії

• Планування – визначення мети, складання плану роботи різних ланок.
• Організації – організація виконання річного плану, організація виконання плану керівництва і контролю.
• Діагностична – вивчення якості викладання предметів. Діагностування, узагальнення результатів досліджень.
• Прогностична – планування, моделювання, проектування, управління упровадженням нових ресурсів, проведення теоретичних семінарів.
• Моделююча – вивчення досвіду роботи інших колективів, педагогічні зустрічі, участь та проведення семінарів, участь у педагогічних експериментах.
• Компенсаторна – забезпечення педагогів інформацією.
• Відновлювальна – організація самоосвіти, участь в курсах перепідготовки, педагогічні лекторії.
• Коригуюча – використання досліджень, психологічна робота, пошук нових форм та методів роботи.
• Координуюча – циклограми роботи, раціональне обєднання всіх видів діяльності.
• Пропагандистська – інформування та агітація за впровадження досвіду роботи, створення відеотеки педмайстерності, участь у виставках, семінарах, випуск друкованої продукції.
• Контрольно – інформаційна – аналіз кількісних та якісних змін, що відбуваються в діючій системі, здійснення зворотного зв’язку.

Як налагодити освітній процес

в умовах дистанційного навчання

Технології дистанційного та змішаного навчання за рік пандемії коронавірусу стали вже звичними для шкіл. Державна служба якості освіти також пристосувала інструментарій проведення інституційного аудиту до умов дистанційної або частково дистанційної роботи закладів. Адаптації потребує організація освітньої діяльності, щоб заклади продовжували працювати якісно та ефективно і в умовах очного навчання, і онлайн. Змінювати слід і всі компоненти системи освітнього процесу гімназії.
Розглянемо, як директорові та педагогам налагодити роботу в умовах дистанційного навчання.

Організація освітнього процесу

Розклад

Важливо в організації дистанційного навчання узгодити розклад уроків з особливостями проведення онлайн-занять. На формування розкладу впливають освітні програми, навчальні плани, санітарні вимоги тощо, втім є і суб’єктивні чинники, як-от запит від батьків розпочинати заняття пізніше.

Настанови щодо формування розкладу в умовах дистанційного навчання:

·         Оберіть єдину інтернет-платформу для розміщення електронних освітніх ресурсів, проведення онлайн-занять. Це мінімізує труднощі та плутанину, зніме дещо проблему комунікації між учасниками освітнього процесу.

·         Дотримуйтесь санітарного регламенту та забезпечуйте черговість синхронного й асинхронного навчання.

·         Порадьтеся з батьками учнів щодо зручного часу проведення онлайн-занять. В умовах дистанційного навчання розклад можна зміщувати в часі, наприклад розпочинати заняття пізніше, робити тривалу перерву, щоб учні могли перепочити, тощо. Особливо актуальним це є для навчання дітей з особливими освітніми потребами.

·         Забезпечте можливість консультацій. В умовах віддаленого навчання в учнів виникає потреба проконсультуватися з учителем. Організація консультаційних годин з різних навчальних предметів дасть змогу компенсувати відсутність особистого спілкування учнів із вчителем.

Інтернет-платформа

Обрання єдиної інтернет-платформи для забезпечення освітнього процесу в умовах дистанційного навчання спростить взаємодію учасників освітнього процесу. Разом з тим, важливо пам’ятати, що учні можуть мати труднощі з доступом до того чи іншого каналу комунікації, інтернет-платформи тощо. У такому разі важливо передбачити для окремих учнів альтернативні рішення.

На що варто звертати увагу при обранні інтернет-платформи 

для дистанційного навчання:

·         Доступність. Обирайте платформу, яка є у відкритому доступі, не потребує встановлення спеціального програмного забезпечення тощо.

·         Можливість ідентифікації учасників. Вчитель повинен мати змогу ідентифікувати всіх учнів, зареєстрованих у системі або присутніх на онлайн-уроці. Це перш за все питання безпеки.

·         Структурованість матеріалу. Учням буде зручніше працювати із платформою, коли матеріал у ній буде структурований, тобто розміщений у вигляді цілісних навчальних тем, курсів. Це сприятиме організації віддаленої роботи учнів, вибору власної швидкості опанування навчального матеріалу.

·         Наявність онлайн-журналу. Учнівство звикло мати доступ до своїх оцінок, переглядати їх у журналі після занять. Можливість робити це онлайн – вимога часу.

·         Зворотний зв’язок. Це дасть змогу учням оперативно отримувати відгук від вчителя щодо виконаних завдань тощо.

Педагогічна діяльність

В умовах дистанційного навчання важливо застосувати інші форми й методи роботи. Не зовсім доцільно пропонувати учню опрацювати текст підручника, адже шкільні підручники спрямовані на очне навчання. Учитель має адаптувати навчальні ресурси відповідно до особливостей класу, можливостей учнів. Водночас під час проведення навчальних занять онлайн учитель обмежений у прийомах роботи. Відрізняється і стиль навчання дітей: в онлайн-режимі частина учнів можуть втрачати динаміку, інші ж навпаки – проявляти більшу активність та ліпше засвоювати матеріал. У той же час навчання з використанням дистанційних технологій відкриває нові можливості для реалізації індивідуальної освітньої траєкторії.

Поради педагогам для роботи в умовах дистанційного навчання:

·         Адаптуйте матеріал. В умовах поділу уроку на синхронну та асинхронну частини навчальні матеріали потрібно відповідно адаптувати. Подумайте і визначте, що озвучити під час онлайн-уроку, а яку частину матеріалу надати на самостійне опрацювання, роботу в групах тощо.

·         Записуйте та зберігайте онлайн-уроки. Це дасть можливість учням, які пропустили урок, наздогнати матеріал.

·         Урізноманітнюйте форми роботи. Дистанційне навчання – це не лише онлайн-уроки (в ZOOM, MS Teams тощо). Онлайн-формат взаємодії дає змогу учням працювати в групах, розробляти проєкти тощо. Партнерство у роботі учнів можна використовувати і під час онлайн-уроку для виконання коротких завдань, і для більш масштабних завдань, що потребують тривалішого часу виконання.

·         Приділяйте більше уваги результату, а не процесу. Відсутність достатньої кількості комп’ютерів у сім’ї, проблеми з доступом до інтернету чи інші труднощі можуть завадити учням відвідувати онлайн-уроки. Втім технології дистанційного навчання дають змогу компенсувати відсутність на онлайн-уроці та отримати результат – учні можуть надолужити пропущене, переглянувши запис уроку, ознайомившись із електронними освітніми ресурсами, виконавши завдання.
Важливою частиною успішної педагогічної діяльності умовах за дистанційного навчання є підтримка педагогічного колективу з боку директора.

Як директорові продемонструвати підтримку роботи педагогів в умовах дистанційного навчання?

·         Забезпечте методичну та консультаційну підтримку. Організуйте навчання, семінари, обмін досвідом між педагогами.

·         Не вимагайте звітності. Робота у дистанційному режимі часто вимагає від педагогів значно більшого часу на підготовку навчального матеріалу та комунікацію з учнями.

·         Довіряйте. Надмірний контроль зі сторони керівництва, втручання в роботу вчителя під час використання технологій дистанційного навчання може додавати стресу учасникам освітнього процесу та демотивувати вчителя.

·         Забезпечте педагогам повноцінний лікарняний у випадку хвороби. Технології дистанційного навчання, безумовно, дають змогу запобігти поширенню вірусів під час уроків, не перериваючи спілкування учнів між собою та вчителями. Однак педагоги мають право перебувати на лікарняному, не проводячи занять. Це саме стосується й учнів.

Система оцінювання

Зазнали змін і види завдань, які пропонуються учням. Завдання й форми роботи, що використовувалися в умовах очного навчання, можуть бути неприйнятними під час дистанційного. Наприклад, за використання технологій дистанційного навчання неможливо виконати завдання на перевірку знань, відтворення тексту підручника. Очевидно, що змінивши форми роботи під час уроків, потрібно змінювати і форми оцінювання.

Як вчителеві налагодити систему оцінювання?

·         Оприлюднюйте критерії оцінювання до кожного завдання. Так учні наперед розумітимуть, як та за яким принципом формується оцінка.

·         Давайте зворотній зв’язок. Практика показує, що в умовах дистанційного навчання найменші учні найбільше потребують детальних роз’яснень та зворотного зв’язку. Негативна оцінка може не дати достатньо інформації для учнів, натомість після пояснення, за що вона отримана, учень зможе порефлексувати про свої помилки.

·         Не обмежуйте в часі. Учні мають різну динаміку роботи в онлайн-режимі. А в когось може повільніше працювати комп’ютер чи інтернет. Тому завдання, обмежені в часі, не рекомендовані для оцінювання результатів навчання учнів.

·         Шукайте альтернативи. Звичні тестові завдання в умовах дистанційного навчання корисні для саморефлексії учнів. А для контрольних завдань ліпше знайти альтернативні форми, як-от тематичне есе, творче завдання тощо.

Освітнє середовище

За дистанційного навчання значна частину роботи зі створення освітнього середовища стали виконувати батьки, забезпечуючи дитину технікою, доступом до інтернету, облаштовуючи робоче місце. Втім директорові школи не варто забувати про такі важливі аспекти роботи:

·         Безпека. Звертайте особливу увагу на безпечність доступу до інтернет-платформи, на якій відбувається дистанційне навчання. Профілі учнів мають бути підписані їхніми іменами.

·         Правила поведінки. Звичні правила поведінки у школі не працюють в онлайн-форматі, тому варто адаптувати їх до дистанційного   навчання – встановити правила спілкування під час зум-уроків тощо.

·         Комунікація з батьками. Дистанційне навчання потребує частішої взаємодії з батьками, зокрема щодо поведінки дітей, їхнього режиму роботи, виконання завдань.

День Державного прапора України

 Щороку напередодні Дня Незалежності України ми віддаємо шану одному з найголовніших своїх символів, одній з найбільших своїх святинь – Державному прапору України. Поєднання двох кольорів, які ми неймовірно любимо, бережемо і ніколи не проміняємо на жодні інші. Ніколи не визнаємо чужі кольори на своїй землі і у своєму небі. І завжди готові захистити свій синьо-жовтий стяг. Український прапор сьогодні - це справжній символ боротьби і незламності країни, національної єдності, честі та гідності!

 

Підсумки  роботи адміністрації  та педагогічного колективу Покровської гімназії  за 2022-2023 навчальний рік

Завершується 2022-2023 навчальний рік. І знову надзвичайно складний рік. Цей рік зафарбований війною. І ми знову змушені навчатися дистанційно. Протягом навчального року намагалися надати якісні освітні послуги здобувачам освіти, формувати ключові компетентності необхідні для кожної молодої людини. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обгрунтовувати позицію, співпрацювати з іншими людьми, творчість, ініціативність, уміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми.

Безпечне освітнє середовище

 

Телефони довіри

Дитяча лінія 116 111 або 0800 500 225 (з 12:00 до 16:00)
Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000
Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 800 500 335
Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20
Уповноважений Президента України з прав дитини 0 800 213 103
Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103
Національна поліція України 102
Урядова гаряча лінія з попередження домашнього насильства 1547

Інформаційний дайджест

• Про булінг
• Жертви та ініціатори булінгу
• Форми та види булінгу
• Наслідки шкільного насилля
• Як реагувати на цькування
• Що можуть зробити батьки
• Що можуть зробити вчителі
• Навчання навичок протидії булінгу у закладі
• Захист прав дітей в Україні з урахуванням міжнародних договорів з питань сімейного права
• Методичні розробки, посібники
• Відеоматеріали
• Зразок заяви щодо повідомлення про булінг (цькування)
• Інформація про відповідальність осіб, причетних до булінгу

Образливі прізвиська, глузування, піддражнювання, підніжки, стусани з боку одного або групи учнів щодо однокласника чи однокласниці – це ознаки нездорових стосунків, які можуть призвести до цькування — регулярного, повторюваного день у день знущання. Регулярне та цілеспрямоване нанесення фізичної й душевної шкоди стало об’єктом уваги науковців і педагогів, починаючи з 70-х років минулого століття, й отримало спеціальну назву – булінґ.

Булінґ (від англ. bully – хуліган, задирака, грубіян, «to bully» — задиратися, знущатися) – тривалий процес свідомого жорстокого ставлення, агресивної поведінки, щоб заподіяти шкоду, викликати страх, тривогу або ж створити негативне середовище для людини.

Прикметною ознакою булінґу є довготривале «відторгнення» дитини її соціальним оточенням.

Найчастіше булінґ відбувається в таких місцях, де контроль з боку дорослих менший або взагалі його нема.

Це може бути шкільний двір, сходи, коридори, вбиральні, роздягальні, спортивні майданчики. У деяких випадках дитина може піддаватися знущанням і поза територією закладу, кривдники можуть перестріти її на шляху до дому. Навіть удома жертву булінґу можуть продовжувати цькувати, надсилаючи образливі повідомлення на телефон або через соціальні мережі.

​За даними різних досліджень, майже кожен третій учень в Україні так чи інакше зазнавав булінґу в закладу, потерпав від принижень і глузувань: 10 % – регулярно (раз на тиждень і частіше); 55 % – частково піддаються знущанню з боку однокласників; 26 % – батьків вважають своїх дітей жертвами булінґу.

Жертви й ініціатори булінгу

Практично в кожному класі є учні, які стають об’єктами глузувань та знущань, а також агресори, які є ініціаторами булінґу.

Найчастіше цькування ініціюють надміру агресивні діти, які люблять домінувати, тобто бути «головними». Їх не турбують почуття і переживання інших людей, вони прагнуть бути в центрі уваги, контролювати все навколо. Принижуючи інших, вони підвищують власну значущість. Нерідко це відбувається через глибокі психологічні комплекси кривдників. Можливо, вони самі переживали приниження або копіюють ті агресивні й образливі моделі поведінки, які є у їхніх сім'ях.

Зазвичай об'єктом знущань (жертвою) булінґу вибирають тих, у кого є дещо відмінне від однолітків. Відмінність може бути будь-якою: особливості зовнішності; манера спілкування, поведінки; незвичайне захоплення; соціальний статус, національність, релігійна належність. Найчастіше жертвами булінґу стають діти, які мають:

• фізичні вади – носять окуляри, погано чують, мають порушення опорно-рухового апарату, фізично слабкі;
• особливості поведінки – замкнуті чи імпульсивні, невпевнені, тривожні;
• особливості зовнішності – руде волосся, веснянки, відстовбурчені вуха, незвичну форму голови, надмірну худорлявість чи повноту;
• недостатньо розвинені соціальні навички: часто не мають жодного близького друга, краще спілкуються з дорослими ніж з однолітками;
• страх перед школою: неуспішність у навчанні часто формує у дітей негативне ставлення до школи, страх відвідування певних предметів, що сприймається навколишніми як підвищена тривожність, невпевненість, провокуючи агресію;
• відсутність досвіду життя в колективі (так звані «домашні» діти);
• деякі захворювання: заїкання, дислалія (порушення мовлення), дисграфія (порушення письма), дислексія (порушення читання);
• знижений рівень інтелекту, труднощі у навчанні;
• високий інтелект, обдарованість, видатні досягнення;
• слабо розвинені гігієнічні навички (неохайні, носять брудні речі, мають неприємний запах).

За даними U-Report, 49 % підтвердили, що вони піддавалися булінґу, а саме через: зовнішність, стать, орієнтацію, етнічну належність.

Форми та види булінгу

Людину, яку вибрали жертвою і яка не може постояти за себе, намагаються принизити, залякати, ізолювати від інших різними способами. Найпоширенішими формами булінґу є:

• словесні образи, глузування, обзивання, погрози;
• образливі жести або дії, наприклад, плювки;
• залякування за допомогою слів, загрозливих інтонацій, щоб змусити жертву щось зробити чи не зробити;
• ігнорування, відмова від спілкування, виключення із гри, бойкот;
• вимагання грошей, їжі, речей, умисного пошкодження особистого майна жертви;
• фізичне насилля (удари, щипки, штовхання, підніжки, викручування рук, будь-які інші дії, які заподіюють біль і навіть тілесні ушкодження);
• приниження за допомогою мобільних телефонів та інтернету (СМС-повідомлення, електронні листи, образливі репліки і коментарі у чатах і т.д.), поширення чуток і пліток.

Види булінґу можна об’єднати у групи словесного (вербального), фізичного, соціального (емоційного) й електронного (кібербулінґ) знущання, які часто поєднуються для більш сильного впливу.

70 % знущань відбуваються словесно: принизливі обзивання, глузування, жорстока критика, висміювання та ін. На жаль, кривдник часто залишається непоміченим і непокараним, однак образи безслідно не зникають для «об’єкта» приниження.

Фізичне насильство найбільш помітне, однак становить менше третини випадків булінґу (нанесення ударів, штовхання, підніжки, пошкодження або крадіжка особистих речей жертви та ін.).

Найскладніше зовні помітити соціальне знущання — систематичне приниження почуття гідності потерпілого через ігнорування, ізоляцію, уникання, виключення.

Нині набирає обертів кібербулінґ. Це приниження за допомогою мобільних телефонів, інтернету. Діти реєструються в соціальних мережах, створюють сайти, де можуть вільно спілкуватися, ображаючи інших, поширювати плітки, особисті фотографії або зроблені в роздягальнях чи вбиральнях.

Наслідки шкільного насилля

Жертви булінґу переживають важкі емоції – почуття приниження і сором, страх, розпач і злість. Булінґ вкрай негативно впливає на соціалізацію жертви, спричиняючи:

• неадекватне сприймання себе – занижену самооцінку, комплекс неповноцінності, беззахисність;
• негативне сприймання однолітків – відсторонення від спілкування, самотність, часті прогули у школі;
• неадекватне сприймання реальності – підвищену тривожність, різноманітні фобії, неврози;
• девіантну поведінку – схильність до правопорушень, суїцидальні наміри, формування алкогольної, тютюнової чи наркотичної залежності.

Як реагувати на цькування

Молодші школярі мають неодмінно звертатися по допомогу до дорослих — учителів і батьків. Допомога дорослих дуже потрібна і в будь-якому іншому віці, особливо якщо дії кривдників можуть завдати серйозної шкоди фізичному та психічному здоров'ю.

Старші діти, підлітки можуть спробувати самостійно впоратись із деякими ситуаціями. Психологами було розроблено кілька порад для них.

Як впоратися з ситуацією самостійно:

• Ігноруйте кривдника. Якщо є можливість, намагайтесь уникнути сварки, зробіть вигляд, що вам байдуже і йдіть геть. Така поведінка не свідчить про боягузтво, адже, навпаки, іноді зробити це набагато складніше, ніж дати волю емоціям.
• Якщо ситуація не дозволяє вам піти, зберігаючи самовладання, використайте гумор. Цим ви можете спантеличити кривдника/кривдників, відволікти його/їх від наміру дошкулити вам.
• Стримуйте гнів і злість. Адже це саме те, чого домагається кривдник. Говоріть спокійно і впевнено, покажіть силу духу.
• Не вступайте в бійку. Кривдник тільки й чекає приводу, щоб застосувати силу. Що агресивніше ви реагуєте, то більше шансів опинитися в загрозливій для вашої безпеки і здоров'я ситуації.
• Не соромтеся обговорювати такі загрозливі ситуації з людьми, яким ви довіряєте. Це допоможе вибудувати правильну лінію поведінки і припинити насилля.

Що можуть зробити вчителі?

У школі вирішальна роль у боротьбі з булінґом належить учителям. Проте впоратися з цією проблемою вони можуть тільки за підтримки керівництва школи, батьків, представників місцевих органів влади та громадських організацій. Для успішної боротьби з насильством у школі:

• Усі члени шкільної спільноти мають дійти єдиної думки, що насильство, цькування, дискримінація за будь-якою ознакою, сексуальні домагання і нетерпимість у школі є неприйнятними.
• Кожен має знати про те, в яких формах може виявлятися насильство й цькування і як від нього страждають люди. Вивчення прав людини і виховання в дусі миру має бути включено до шкільної програми.
• Спільно з учнями мають бути вироблені правила поведінки у класі, а потім загальношкільні правила. Правила мають бути складені в позитивному ключі «як треба», а не як «не треба» поводитися. Правила мають бути зрозумілими, точними і короткими.
• Дисциплінарні заходи повинні мати виховний, а не каральний характер. Осуд, зауваження, догана мають бути спрямовані на вчинок учня і його можливі наслідки, а не на особистість порушника правил.
• Жоден випадок насильства або цькування і жодну скаргу не можна залишати без уваги. Учням важливо пояснити, що будь-які насильницькі дії, образливі слова є неприпустимими. Реакція має бути негайною (зупинити бійку, припинити знущання) та більш суворою при повторних випадках агресії.
• Аналізуючи ситуацію, треба з’ясувати, що трапилося, вислухати обидві сторони, підтримати потерпілого й обов'язково поговорити із кривдником, щоб зрозуміти, чому він або вона так вчинили, що можна зробити, щоб таке не повторилося. До такої розмови варто залучити шкільного психолога.
• Залежно від тяжкості вчинку можна пересадити учнів, запропонувати вибачитися, написати записку батькам або викликати їх, позбавити учня можливості брати участь у позакласному заході.
• Учням треба пояснити, що навіть пасивне спостереження за знущаннями і бійкою надихає кривдника продовжувати свої дії. Свідки події повинні захистити жертву насильства і , якщо треба, покликати на допомогу дорослих.
• Потрібно запровадити механізми повідомлення про випадки насильства, щоб учні не боялися цього робити. Ці механізми повинні забезпечувати учням підтримку і конфіденційність, бути тактовними.
• Для успішного попередження та протидії насильству треба проводити заняття з навчання навичок ефективного спілкування та мирного розв’язання конфліктів.